Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Йоу, ребят! Ну вот и врубился наконец, спешу порадовать своих фанатов новым рассказом из жизни наркомана-рэпера. Сегодня я расскажу вам, как купил я кетамин, оттопырился им и при этом делал уборку в своей квартире. Так что, блять, приготовьтесь к баттлу на вертолете, залипайте и слушайте мою историю, которая точно вас псилоцибиновыми грибами ударит по башне!
Начну как всегда с момента закладки. Как-то раз, видя абсолютную дырку в голове, я решил себе забацать небольшую дозу кета. Ведь что может быть круче, чем клиниться и делать уборку одновременно? Ну, думаю, "Пошла жара!". И я начал свою квест-игру "Купить кетамин и не умереть"!
Мой бро по кличке Мацанка, настоящий наркогенерал, сообщил мне о том, что знает дилера, который продает самые крутые закладки. Не долго думая, я отправился на встречу с Мацанкой, чтобы выговориться по душам и узнать контакт дилера. Встретились мы возле подъезда, залепив вместе пару батонов и прикурив перед серьезной тусовкой. Внутривенное введение состоялось, я получил от Мацанки координаты дома дилера и отправился на его пустынный райончик.
Ходил я по улицам, выискивая этот проклятый дом, который был похож на туннель с моргом. И вот, после многочасовой блуждании, я наконец нашел дом дилера. Вошел я в этот сутулый сарай, где меня встретил суровый тип, которого называли Волчара. Волчара протянул мне пакетик с кетамином и кивнул, знакомым движением показывая, что тут все чисто и можно оттопыриться смело. Ведь есть много способов потратить деньги, но таких, как у меня, мало у кого!
Возвращаясь домой с мацанкой в кармане, я уже представлял, как моя квартира после введения кета превратится в настоящий хрустальный дворец. Я включил музыку, надел перчатки и с большим задором, но с небольшими проблемами в координации, приступил к уборке. Блять, вот это была ярость! Я прямо чувствовал, как каждым пятном, каждым прикосновением швабры, я забираю с собой все плохое, все бардаки внутри моей души!
Я вкачивал кетамин, как законченный наркоман-рэпер и двигался по квартире с невероятной энергией. Камнем-крашеньем метился я от комнаты к комнате, словно слон в посудной лавке. И это была просто потрясающая эйфория, сопровождаемая угарными хохотушками и глазными дырками, которые постепенно расширялись, словно ворота в альтернативную реальность.
Но как-то внезапно, когда я засыпал кофе на грязный ковер, у меня открылась передача настоящих богов-марихуаны - сбылось то, о чем я мечтал! Я оказался в параллельной вселенной, где все предметы в квартире ожили и начали общаться со мной. Кому-то хватало крови, кому-то воздуха, а ковровой подстилке просто надоело быть немым свидетелем моих безумных движений. Черт, это было нереально, словно мои кошмары стали реальностью, прямо в моей квартире!
Весь в галлюцинациях, я принял решение включить музыку погромче, чтобы отвлечься от всех этих говорящих предметов, которые заколебали меня своими проблемами. Они, конечно, пытались помочь мне с уборкой, но когда потолковой светильник начал рассказывать мне истории о своих срывах и волшебных лампах, я уже не смог стоять на ногах.
Я сидел на полу и смотрел, как чумовые узоры на потолке текут и превращаются в настоящие картины безумия. В этот момент меня посетила мысль, что, возможно, кетамин не совсем то, чего я ожидал. И ведь, блять, это было прекрасно! Я попал в мир, в котором все место оказалось живым и связанным с моим восприятием. И эта дырочка в моей голове позволила мне увидеть все прекрасное и ужасное, что скрывалось за обычной реальностью!
Но всему приходит конец, и ко мне пришла мысль, что пора убирать нахуй эту чумовую псилоцибиновые грибы тусовку в моей квартире. Я закончил уборку, оставив в углу кучу разного хлама и сдвинулся на свежий воздух, чтобы прогнать остатки кеты. Все это время я наслаждался каждым мгновением, каждым звуком, каждым красным светом, проникающим сквозь мои закрытые веки.
Таким образом, ребят, я сделал уборку в квартире, оттопырился кетамином и зачернелся галлюцинациями. Это было что-то невероятное, словно погружение в мир собственных кошмаров и фантазий. Постарайтесь оставаться в реальности, а закладки оставьте на уровне музыки и хорошего настроения!